Ти просиш любовi у Бога...
а можеш любить?
Ти можеш всім серцем прийняти
вологий цей вітер?
Гроза зачепилась в узліссі
і тихо бурчить,
І синьо впівнеба,
впівнеба – блакитно і тихо.
Ти можеш кохати
гаряче пашіння доріг,
Що тихо парує,
мішаючи пахощі липи,
Ти можеш заплакати,
вдячно упасти до ніг
За це невимовно-прекрасне,
гуркОтливе літо?
І тільки тоді як вода,
як сльоза, побіжить
І станеш ти, наче народжений,
свіжо умитий,
Сміятись до неба,
стрічати очищений світ,
Ти зможеш сказати: - О, Боже,
я можу любити!
Свидетельство о публикации №110061605212
҉ Эти стихи не могут оставить равнодушным ни одного читателя.
҉ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ*ﻩﻩﻩ ﻩﻩﻩ*ﻩ*ﻩ҉
Светлана Мулюкова 03.08.2011 23:58 Заявить о нарушении