Не буде такого кохання
Я бачу.
Моє серденько, ні, не забуде.
Плачу.
Наче дощ проливний мої сльози.
Тікаю.
У тебе на серці настали морози.
Втрачаю.
Зробиш без мене все про що мріяв,
Жаль.
Спогад про нас вітер розвіяв.
Печаль.
Безсонням не стане приємна тривога.
Нервую.
Слова: «Тобі потрібна моя допомога?»,
Не чую.
Не замріятись і пропустити зупинку.
Бувало…
На годину не розтягнути хвилинку.
Так мало.
Не мріяти про наше наступне літо.
Молюся.
Усе як в сліпому тумані розмито –
Боюся.
Разом світанок не зустрічати.
Шепочу.
І обійнявшись лежати й мовчати
Хочу.
Не дивитись на тебе сплячу пів ночі
Мені.
І в твої, неповторні, не глянути очі
Закохані.
Ні,більше не буду такого кохання.
Чекаю.
А жити без нього не маю бажання.
Благаю.
Свидетельство о публикации №110061508930