Будеш думати, не спати,
Намагатись її забути:
Неначе сталеві грати,
Наче з канату пути.
Будеш плакати тихо,
Намагатися жити.
Невже, це твоє лихо,
Що не можна любити?
Будеш очі ховати,
Намагатися переконати
Байдужих тобі цілувати.
Себе починаєш втрачати.
Будеш містом ходити,
І "бути" намагатися.
Брати в надії кредити,
У собі самому ховатися.
Будеш! Та ні, не будеш.
Навіть не намагайся:
Бо ти лиш її любиш -
Це не мине, не старайся...
Будеш
© Copyright: Егор Шумихин, 2010
Свидетельство о публикации №110061406466
Свидетельство о публикации №110061406466
Рецензии