Спаленiла мить
На заграву море пелюсток.
Невтямки збагнути гру цю дивну:
Анемони, шал очей, місток...
І чомусь здається неможливим –
Перекласти погляд на слова.
Лиш тріпоче серденько бурхливо.
Надмір вражень. Десь кричить сова...
Свидетельство о публикации №110061401638