спека
дітей весняних снів,
своїм гарячим подихом
раптово, в якусь мить
десь за рогом
залишилася весна
зі своєю лагідною ніжністю
та ароматами квітів
спека. все плавиться
неначе пластилін
у чиїхось невимовно
гарячих руках
важке повітря знесилює,
липким дотиком,
залишаючись на шкірі
пустелею - у грудях
мрійлива насолода
прохолоди штовхає нас
пірнати у пітьму
сп'янілими ночами по дахах
палюче сонце смажить тіла
й запалює шаленістю серця
в нестримному очікуванні вибуху
жагучого солодкого дощу
Свидетельство о публикации №110061401308