Сiльська комашня
І хобот точить об димар.
Таке мале, ну просто – нежить,
А гарний крилами дзвонар!
Павук зачув знайомий звук,
І тихо виліз на тенета.
І нитку срібла, восьмирук,
Десь допасовує в лабети.
А там, за комином, цвіркун
Сюрчить, немов ДАЇ інспектор.
Світляк, вправляючись в цигун,
Не вимкнув в череві прожектор.
І кружить Мертва голова
В танку шаленім коло свічки,
Комаших духів зазива
На власну жертву серед нічки…
2010
Свидетельство о публикации №110061200099