І не сором тобі, доню,
Борщ ти не їси,
Носом крутиш коло сала
Скільки не проси.
Пожувати хочеш гумку
Жуй – не видихай,
Бо у царстві нашім, доню,
Буде неврожай.
Зуби, думаю, відбілиш
Та нащо ж вони,
Якщо згинуть від морозу
Свині й кавуни.
Краще ти за шейха вийди,
Холод принесеш,
Зробиш з верблюдів бурульки
Від жари спасеш
Обережною будь. Чуєш?
Бо замерзне шейх,
Іще ніч переночуєш
І додому в дреф.
Казка 2008
© Copyright: Дацишина Елена, 2010
Свидетельство о публикации №110061205988
Свидетельство о публикации №110061205988
Рецензии