Проливає сльози небо,
Мокро й холодно гуляти,
Перехожим швидко треба,
Бігти щоб не замерзати.
Поспішаю я додому,
Щоб з сім’єю чаювати.
Співчуваю щиро тому,
Кому треба працювати.
Але ж є така робота,
Життя людям рятувати
Тут не скажеш: «неохота»,
Як почав – вже не кидати
Дощ 22. 09. 2008
© Copyright: Дацишина Елена, 2010
Свидетельство о публикации №110061205976
Свидетельство о публикации №110061205976
Рецензии