* * *
Прожити не одне життя,
Мабуть-таки цікаво
І все робити допутя
Щоб всі кричали: «Браво!»
Тож у чужій епосі ти
Природним будь за мить
Та маєш зараз те забути,
Що в тебе щось болить
Біжи, рятуй або стріляй,
Як режисер це бачить
Ще й образ чітко розкривай.
За кадром мами плачуть
Отож. Сьогодні ти – боєць,
Вже завтра – мафіозі
І аж поки прийде кінець
Все йти по цій дорозі.
А кого заздрощі гризуть
Мовляв: «Завжди в софітах»
Хай спробує «зіркову путь»,
Що скінчиться у квітах.
Акторам 10. 07. 2008р
© Copyright: Дацишина Елена, 2010
Свидетельство о публикации №110061205845
Свидетельство о публикации №110061205845
Рецензии