На волю фантазію враз відпускаю,
Що трапиться потім – ще не уявляю.
Очікую музу, тому прислухаюсь,
Ось прийдуть рядки, я таки сподіваюсь.
В моменти такі мене ніч не приспить,
Бо думки тісняться, надходять щомить,
А як на папері вже ляжуть слова,
Тоді час поспати – болить голова.
На серці так легко і дивно тоді,
Неначе ходив босоніж по воді,
А ніч все чекає – пора відпочить,
Щоб сили набратись і знову творить.
На волю фантазiю враз вiдпускаю 12. 09. 2008р
© Copyright: Дацишина Елена, 2010
Свидетельство о публикации №110061205773
Свидетельство о публикации №110061205773
Рецензии