Хто сказав, що легко жити,
Коли тебе ображають люди,
Котрі зупиняють кожний твій крок
Словами байдужими з краплею люті?
Все то не правда, коли кажуть тобі:
«Нікого не слухай, далі йди!» -
Бо слова ці мають протилежний характер,
Коли тебе зупиняє людський фактор.
Так складно жити там, де печаль
Тебе ореолом зімкнула,
Тобі зовсім себе не жаль,
Але жаль того, що не було
І мабуть не буде, бо зараз ти сам
І завжди самотнім ти будеш,
І плакати хочеться… Ні! Тільки не жаль!
Але майбутнє своє ти малюєш…
Малюєш так, наче так і живеш,
Наче все так, як хотілось і є,
Але не забувай, що в реальність впадеш,
Як тільки рука чиясь схопить тебе.
Що ж, не зупиняйся – далі іди!
Нехай буде так, як не хочеш,
Може, якщо пекло саме зараз, в житті,
То рай «там десь» після смерті здобудеш…
Хто сказав, що легко жити?
© Copyright: Диана Диморе, 2010
Свидетельство о публикации №110061108444
Свидетельство о публикации №110061108444
Рецензии