"Любій подрузі"
Наталі Ревко
Повноцінне життя. Різнобарвний куток.
Тихо, тепло, все добре, все є, всього досить.
Так повільно хмаринкове пір’я несуть
Два брати вітро-крилі у напрямку твому.
Рівним кроком проходжу терени життя.
Я у жменю собі заминаю край-неба.
Та без тебе не снідає думка моя
І солодкії сни відправляє до тебе.
Нас обох на галери і морем на Крит.
Ми обидві блукати пішли лабіринтом!
Я не чую тебе у кімнатах страшних,
І єднальна кудись загубилася нитка...
Пам’ятаю, ти «Просто ...» мене назвала,
Наче нічого більше не стало сказати.
Але я пам’ятаю торішнє життя.
І не втомлююсь дяку тобі відправляти.
Люб й подруз
© Copyright: Тэта Браян, 2010
Свидетельство о публикации №110061000898
Свидетельство о публикации №110061000898
Рецензии