Коли дивлюся я на тебе,
Стає на серці туга і жура.
Осінній сум в душі у мене,
А за вікном – весна.
Чому я був такий незрячий?
Чому не помічав тебе тоді?
Але, коли я врешті-решт побачив,
Без тями закохався вперше у житті.
З тих пір боявся подивитися на тебе,
Боявся я сказати щось не так.
Ти була ангелом для мене,
Ти була сонцем у моїх очах.
Щодня я жив лише тобою.
Перед очима завжди бачив образ твій.
Твої вуста і очі - мов зірниці,
Усмішка твоя ніжно чарівна,
Все це дурманило мене й п’янило.
Моїм життям були суцільні мрії і надії,
Та сподівання,
Що будем разом ми колись
Та не судилось нам з тобою бути разом.
Ти не моя, на жаль…
Глибокий сум в душі у мене,
А серце крає туга і печаль
Та не жалію я, що був обманутий самим собою.
В моїм житті найкраще – тільки ти.
Моєю мрією бала ти неземною.
Такою в серці залишилась назавжди.
Коли дивлюся я на тебе
© Copyright: Виталий Дацюк, 2010
Свидетельство о публикации №110061007749
Свидетельство о публикации №110061007749
Рецензии
Стихотворение очень искреннее, очень лиричное. Да, нет звонких метафор, но в каждой строчке - музыка украинского языка. Именно такие стихи лучшее доказательство, что поэзия - это прежде всего - гармония и чувства, и только на двудесятом месте - рифма.
Марина Охримовская 14.06.2011 02:17 • Заявить о нарушении
Марина Охримовская 14.06.2011 02:17 • Заявить о нарушении