Чому так довго, давай скоріше
Поруч зі мною лягай, пригорнись,
І нам стане одразу тепліше,
Бо на дворі дощ - подивись.
Що ти кажеш, грози боїшся?
Я ж з тобою, облиш, то пусте.
Ти мені уже тиждень снишся.
Подивись, яке небо густе!
Так, я закрив і двері і вікна.
Не нервуй ми з тобою одні.
Твоя тривога уже не помітна,
Якби так всі проходили дні...
А пам'ятаєш минуле літо,
Оту нашу довгу розлуку,
Як тоді все ожило й розквітло,
Як я взяв твою ніжну руку.
Ой злипаються очі - утома...
Зараз тебе обійму я лиш.
Правда добре у двох удома?
Кошенятко, ти що вже спиш?
Так,дивися заснула - бідненька.
Заморив своїми розмовами!
Я притулюся до тебе легенько,
А завтра прокинемось новими!
Прокинемось новими
© Copyright: Егор Шумихин, 2010
Свидетельство о публикации №110060900668
Свидетельство о публикации №110060900668
Рецензии