алаверди на човни Романа Коломiйця
оригінал:
У береги печалі,
У береги розлук
Віткнулися носами
Човни, мов пси до рук.
Лежать собі чекають,
Води набрались вщерть,
Як понесе, підхопить
Весняна круговерть.
***
алаверди:
У береги печалі,
У береги розлук
Віткнулися носами
Човни, мов пси до рук.
Позавмирали й нишком
На пестощі жалкі
Понурили хвостами
У повінь ваготи
Набралсь вщерть водою
Мов згадками про час
Осінніми дощами
Розпука зайнялась
Помахують довіри
Зела кушір-хвости
Благають із туманів
На береги ввійти
Де пале палить осінь
Де тепло від замрій
І кишенькове сонце
Жевріє од надій
Свидетельство о публикации №110060803881