усе, що намагалося втекти
повільно поринає у безодню
нестримна палкість нашої мети
насичує повітря від сьогодні
і ріки переповнюються вщерть
п’янким вином солодкої отрути
ми будемо щасливі, ніби смерть
дає натхнення жити та відчути
гарячий подих, доторки і сни
в яких нема примарної свободи
пігулку насолоди проковтни
із рук моїх та будемо на споді
стискати у обіймах німоту
від слів, які не вимовиш словами
і я для тебе ватру розкладу
яка б завжди горіла поміж нами
пітьма проникла в марево думок
стираючи проблеми та кордони
до прірви залишився тільки крок
та зойк, що перетворюється в стогін
усе, що намагалося втекти
© Copyright: Алёна Губина, 2010
Свидетельство о публикации №110060707911
Свидетельство о публикации №110060707911
Рецензии
неперевершено! дуже - дуже сподобалося!!!
Александр Мельничук 26.06.2010 01:01 • Заявить о нарушении
Александр Мельничук 26.06.2010 01:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.