я божеволію свободою правди
я намагаюсь дивитись у вічі
я дуже добре все це знаю...
я перережив це наче двічі
я все так вірив в білий колір
я жив у різнобарвному світі
та знищив себе даремно
у дурному в'язі ілюзій
я бачив те, що на вигляд нормально
гнило і тліло приступом контузій
я бачів очі, які горіли
тепер не бачу, тепер сльозами
всередені тікаю що ночі
нікуди не ділось, воно все ще з нами
я іноді приходжу в себе
і щось шукаю, я сам не знаю
кудись я йду зовсім без світла
і все що разу не туди повертаю
я зрозумів це дуже добре
всередені завсім нічого немає
я зрозумів це дуже добре
годинник хвилини назад не рахує
скоріше все це насправді марно
і завжди розуму так бракує...
в себе
© Copyright: Станислав Побережный, 2010
Свидетельство о публикации №110060706276
Свидетельство о публикации №110060706276
Рецензии