Знаєш, що сьогодні на мені надіто?
Футболка з штрих-кодом, сині джинси, улюблені кеди.
Вії урозліт. Сонце жарить в очі - літо! -
і відображуєтья в спицях велосипеду,
якого в мене, доречі, нема,
але такий дріб'язок, повір, навіть не кінець світу!
Знаєш... я давно мрію написати про тебе роман,
щоб потім, ти уяви. ввечері на диван
з книжкою, а там -
всі слова про тебе, без прикрас, ну як тобі, га?
Щоправда, прозу писати не вмію і не люблю,
та й римовки (із жалем) дорівнюють часто нулю,
але я себе пересилю, перероблю...
i ось іще що.. ми не чулися з тисячу років...
господи, боже мій, навіть щоки горять - я марю
і в порядку цього марення - мені б придбати квиток
та й вирушити до міста, в якому мене немає...
Сто одиннадцатое укр. версия
© Copyright: Романовская Дина, 2010
Свидетельство о публикации №110060504720
Свидетельство о публикации №110060504720
Рецензии