Тобi

Здавалося  б... звичайне собі сонце...
Здавалося б... звичайне собі небо...
Тримаю промінь світла на долонці
І відчуття, що більшого не треба.

Лиш тонкий аромат рожевих квітів
Із подихом вливається у груди,
Віршами замальовую ці миті -
Приємний спогад зігрівати буде...

Вже нІчого від долі вимагати,
Всміхнуся думці - все ж одне бажання:
Хотілося б назавжди відчувати
Цей стан, що подарований коханням...

27/05/10


Рецензии