Жал сно-оптим стичне

Моя печаль - то викапана ти.
І смуток весь твоє обличчя має.
Тому не маю сили їх перемогти.
Нехай мені удвох вже серце крають,
Адже ж не вічні. Може, й відболить.
Розправить знов душа знесиленії крила,
Осяяна усмішкою, злетить!
Того б я дуже, більш за все хотіла...


Рецензии