Триптих Спомин

Спогади

Я згадую, згадалося мені,
Мене згадали пращури німі,
Посеред моря, і на чужині,
У жмені дум, як зерня, мої дні

І мої думки, як пісок і шелест,
Мовчать посеред океану слів,
І ледве чутний калиновий спів,
Ти – моя мара, мій палкий протест…

Я згадана, забута на віки,
На мене дивляться сусідні літаки,
Я – витік непочатої ріки,
Забудь мене, а хочеш, згадуй,
Я – спомин твій посеред міста статуй
***
Пам'ять

Відцурайся любові коханого,
Відцурайся країни поганої,
Відцурайся друга чи брата,
Не забудь і себе затоптати

Відцурайся своєї матінки,
Відійди у місцеві затінки,
Все забудь, бо тебе зараз спалять,
Спалять душу, серце і пам'ять

Наступили часи на горлянку,
Все поклали у мертвую склянку,
Всі тіла вже, як мертва тканина,
Але ти все одно не людина,
Більше ти все одно не людина
***
Вірність

Розмальоване лице фарбами світанку,
Тихо сяду коло хати на своєму ганку…
Мені сповістили зорі, що ближче до серця,
Листоноша тільки каже, що ти не вернешся

Не вернешся, бо не знаєш, де твоя родина,
Не вернешся, бо начхати – чи живу, чи згину,
Ти забувся, і тепер вже більше нас не двоє,
Не вернешся – іди далі, та і Бог з тобою