Задзеркалля
Покликав вечір тихо в Задзеркалля...
Ступлю туди, неначе у провалля -
В примарний світ старенького трюмо.
Допише ніч у зошит непотрібний
Незваний вірш під сонний шум дощів.
Сторінка біла - привид жалюгідний,
Мов тінь слабка пропащої душі.
...Покликав вечір тихо в Задзеркалля,
Луна озвалась в лабіринті снів,
І полетіла думка у провалля
Мереживом заплутаних рядків...
Свидетельство о публикации №110060302647
Купаясь в этой сладкой темноте, -
Мир осязаемый, до боли мне знакомый,
Парящий в леденящей пустоте…
Он соткан из ночных кошмаров,
Что собеседнице приходят по ночам.
Он близок так, что чувствуешь дыханье,
И нет покоя трепетным губам...
Их хочется коснуться. Душу ранив,
Украв у Бога хоть частичку Вас.
Здесь, в этом мире, все на грани...
За зеркалом, что разделило нас.
Черный Легион 10.02.2012 00:10 Заявить о нарушении