Весiлля
Хай чужого, так і то звабливо
І своє колишнє промайнулось,
Знову пригадалось не журливо.
Навкруги були щасливі люди,
Що й забулися печалі крики.
Танці, пісні линули усюди...
Всі хапали ті щасливі крихти.
Я ці крихти теж хапала з ними
І співала, і кружляла в танці...
Як то добре, що тікають зими
В душах, наче темна ніч уранці.
Мов ніколи не було страждання,
Ні печалі, клопоту, нестачі...
Наче молодята ці в коханні
Ми жили й не плакали уночі.
Яке щастя день отак прожити,
Щоб його згадати, усміхнутись.
Ще дитину обійняти і заснути
Так спокійно, й добре так проснутись.
1992р.
Свидетельство о публикации №110060100670