Самотня хата. укр

Людмила Петрук
Стоїть сама хатина край села,-
Колись весела , гомінка, щаслива...
Свій сивий дим посіяла війна,-
Віконна чорна брама не вродлива...

Старенька похилилася від болю
І сльози ллються із її очей...
Колише вітер дві стрункі тополі
У темряві засмучених ночей...

А тополиний пух злітає травнем...
Калина біля двору розцвіла...
В кінці села старенька біла хата,
Але нікого в ній уже нема...


© Copyright: Людмила Петрук, 2010
Свидетельство о публикации №110060106080
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Петрук
Рецензии
Написать рецензию
У меня есть песня любимая - Цвете черешня на городи....,так вот эти стихи напомнили о ней. очень хорошие стихи, за душу берут. С теплом. Елена.

Елена Буданцева Ившина   12.06.2010 15:56   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую...Спасибо....
Очень рада встрече...
С теплом

Людмила Петрук   12.06.2010 19:00   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Людмила Петрук