Я покохала його очі,
За незрівнну глибину,
Я покохала його тіло,
За ту небачену красу.
Неначе тінь за ним ходила
Блукала, кликала, жила,
Його хотіла, як калина,
Що хоче сонця і тепла.
"Забудь його",- мені говорять.
"Він вірить в зло і гра вогнем,
А ти для нього ще дитина,
Що хоче ласки з кожнем днем."
Немов поламана стежина,
Так зламана моя душа.
Його хотіла, як калина,
Що хоче сонця і тепла.
Його кохала...
© Copyright: Александра Короткая, 2010
Свидетельство о публикации №110053106757
Свидетельство о публикации №110053106757
Рецензии
Немов поламана стежина,
Так зламана моя душа.
Його хотіла, як калина,
Що хоче сонця і тепла. ВСЕГО НЕСКОЛЬКО СЛОВ, А СКОЛЬКО ЭТИМ СКАЗАНО - ЗДОРОВО! ХОРОШИЕ СТРОЧКИ, ДУШЕВНЫЕ !!!
Рекрут Лонг 02.06.2010 19:50 • Заявить о нарушении
Так зламана моя душа.
Його хотіла, як калина,
Що хоче сонця і тепла. ВСЕГО НЕСКОЛЬКО СЛОВ, А СКОЛЬКО ЭТИМ СКАЗАНО - ЗДОРОВО! ХОРОШИЕ СТРОЧКИ, ДУШЕВНЫЕ !!!
Рекрут Лонг 02.06.2010 19:50 • Заявить о нарушении