Гуде кав ярня, в щент прокурена
Кирпатий місяць підморгнув...
Ти утікаєш, геть занурена
У почуття, що не збагнув.
Так розминулись необачливо
В стежках ранкової роси.
І ти чекала не пробачення,
І я його не попросив.
Рука сліпого майстра клятого
Затерла на стіні слова,
І гасла лампа перелякано,
Щоб не зурочили бува.
Осінь 2004
Свидетельство о публикации №110052804356
Кирпатий місяць підморгнув.
Ти утікаєш, геть укурена,
У почуття, що не збагнув.
(жарт, не ображайтесь, шановний!)
Вірш дуже сподобався! Дякую Вам.
Серез 01.12.2010 15:07 Заявить о нарушении