Сон 1 голка
Коли прокинувсь - зрозумів:
Звернув я з вірного шляху,
В в'язке болото я забрів.
Той сон, що з шляху мене збив,
Накрив без дозволу, мов сніг.
Мене безсилим він зробив,
Йому противитись не міг.
Щоб битися із ним не став
Спочатку лагідним був сон:
Між маку квітів й різних трав
Я танцював з живим вінком.
Та попри все із часом я
Почав тривогу відчувать...
До мене полем жінка йшла,
Дорогою косила мак.
Його голівки - черепи,
Не зрозуміть як сталовсь це.
А трави - то людей кістки,
Й не жінка то ішла, а смерть.
Вінок бездиханно упав,
Чиюсь могилу застелив
Сплетінням мертвих квітів й трав,
А також ампул і шприців.
Від жаху голосно кричав,
І голку я з вінка схопив,
Прокинутись бо забажав;
Штрикнув себе, від болю взвив.
Коли пішов той сон страшний,
Не стало легше, бо збагнув -
По горло я стою в багні.
Вже дуже пізно... Я помру...
Свидетельство о публикации №110052708833
Ах коль были бы близки наши язки, как говорять!
Я бы тибе ответ в стихах написав, а не на ломаном украинском!
Хотяс сам на половину с вашей стороны.
Мадрид 09.06.2010 11:17 Заявить о нарушении
Сергей Величко 07.07.2010 01:23 Заявить о нарушении