Тут птиці з мертвими крилами
Тут світанок з першими криками
Із-під ребер роздався тихий плач
Тут має бути чужих „вибори”
Але так сталося-ти мій палач
Тут пісок не лишає слідів між пальцями
Не піднось мені дні тацями
Майже розтанула, майже притиснулась
До святої ,на мить, води
Я такою була завжди
Загартована поглядами
Та чього тобі варто
катком по моій спині
в позі твоїй улюбленій
ти цілував все що тоді називав мною
ти тоді рахував дні
і мокрі тіла поміж пальцями
і мертві на дорозі під звіт
ти памятаеш тобі тоді здалося,
що у руках був цілий світ
н чого я не вир шувала!!!
© Copyright: Инна Ветермимолета, 2010
Свидетельство о публикации №110052700060
Свидетельство о публикации №110052700060
Рецензии