Трава та й трава, де-не-де - дзвіночок.
І обрій - рівнесенький, під снурочок.
І вітер-зальота ніздрі лоскоче.
Це степ, степ, степ.
А щоб уночі не покрали чужинці
дерев, що гуляють в степу поодинці,
чабан виплива у срібній хатинці.
Це степ, степ, степ.
26.05.2010, ранній вечір
Це степ, степ, степ... - укр
© Copyright: Анатолий Секретарев, 2010
Свидетельство о публикации №110052603352
Свидетельство о публикации №110052603352
Рецензии