В лабiринтi дзеркал
Що здавалося вічним - залишилось в мареві снів.
Ти не рушив ні кроку, з безсилля чи з перестороги.
А чи просто від того, що йти по воді не зумів.
Щоб Йордан розступився - достатньо всього лише слова.
Але слово розбилось на срібні кавалки дощу.
Перед брамою в рай, не знайшовши перепустку, знову
Ти спитаєш у янгола: -"Впустиш мене?" -"Не впущу."
Свидетельство о публикации №110052504892
З повагою до вашої юності і дорослої філософської думки, Л.Ю.
Людмила Юферова 30.10.2010 19:23 Заявить о нарушении