Даремне страждання

Петро Керанчук
Зоря  прогнала темну ніч,
Промінням  збуджує світанок.
А холодок на серце ліг,
Покрилось маревом кохання.

Плітки росою обросли,
В душі хлюпочуть через  край.
По серцю  ревнощі пройшли,
Туман  розлукою заграв. 

І стали ми, немов чужі,
У почуттях печалі в долях.
Не стало краю і межі
У щасті нашім, окрім болю.

За не долюблену любов,
За дні прожиті без кохання.
Віддам і серце, й душу знов
За щастя щире без страждання.
               


               


© Copyright: Петро Керанчук, 2010
Свидетельство о публикации №110052305611
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Петро Керанчук
Рецензии
Написать рецензию
Як без любові мав би жить, то краще б не родився.

Виктор Невирковец   17.07.2010 13:23   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Петро Керанчук