Мої очі задивлені в вічність (Жарт)
Мої очі задивлені в вічність.
І не знайду я вже глибини –
Мою душу поглинула ніжність,
Я загублена геть в дивині.
Мов у дзеркалі, бачу я очі
Такі ж самі, як сині мої,
І безмежні, мов літнії ночі,
І приємні, мов теплі краї.
І я вірю в свою унікальність.
Вічність з пилу мене підняла,
На душі вже без осаду радість,
Геть не зимно, там квітне весна!
І шепоче ця вічність до мене,
Серце чує тих слів баритон,
Їх спокуса гуляє по венах.
Він мені : «Помилився, пардон.»
Шутка
© Copyright: Аромат Кави, 2010
Свидетельство о публикации №110052303041
Свидетельство о публикации №110052303041
Рецензии
Yes! В свою уникальность надо верить всегда, потому что так оно и есть.
Сергей Акияма 29.05.2010 22:02 • Заявить о нарушении
Сергей Акияма 29.05.2010 22:02 • Заявить о нарушении