Вночi
На що озираєшся ідучи?
Такі, як ти, вмирають людьми,
Такі, як ми вічно живуть вночі!
А ніч стелить стежки,
Листям у вікна стучить...
І ти йдеш, налякана ніким,
Бо весь свій світ - це цвинтар вночі!
І страхіття твої виринають назовні,
Перетворюють на пекло все навкруги,
Страх штовхає тебе у обійми безодні...
Ти лети, лети, лети...
Свидетельство о публикации №110052200948