Я їду до тебе, столице.
Стрічай мене сонячно, Києве мій!
Не треба бути провидцем,
Щоб дізнатися плин моїх мрій…
Дорога, потяг, купе,
Романтика: дощ за вікном, -
Але думаю лиш про одне –
Я завтра іду напролом!
Привітна усмішка, високий підбор,
Цікава розмова із Ющенко К.,
Приміщення Фонду – для думки простор,
І не заважає тремтяча рука…
Презентую проект, увага на мене:
Навіщо, хто і коли,
Що маєм зробити, що зроблено вже.
Дякують, просять на місце пройти.
Прослухали всіх, емоцій не бракне,
Бояз пройшов. О, серденько, стій!
А душа негайно діяти прагне.
Проводжай мене сонячно, Києве мій!
Крошка Ру
Думки. Потяг. Столиця
© Copyright: Сёстры Комазовы, 2010
Свидетельство о публикации №110052204909
Свидетельство о публикации №110052204909
Рецензии