Знову зустрiч з морем

Знову зустріч з морем, як дарунок долі.
Срібло хвиль на берег вітер нагорта,
І білява чайка поновляє спомин...
Вгамувала болі осінь золота.

О, Азовське море, як тобі я вдячна:
Твій привітний плескіт, наче співчуття.
Хвилями гуркочиш - розминаєш горе,
Мов перегортаєш сторінки життя.

Вічність - нескінченна. А життя - єдине.
Та шепоче море:"Все минеться знов".
Залишаю смуток наодинці з морем,
Морем неповторним, як сама любов.


Рецензии
Валентино, а коли мешкаеш поруч з морем, ничипто його й не помечаеш, так собi, ничого особливого...

Виктор Ковязин   18.04.2012 20:40     Заявить о нарушении
Вікторе, дякую за відгук! Та ні, помічаєш, ще й як! Моя сім"я жила біля моря, а потім була перерва на цілих 12 років. Зараз я знову живу біля моря и дивлюсь та милуюсь морем з вікон дома та ще й з города(18 соток і всі задивляються на море:)))Це такий простір, дух захоплює, а душу гріє у будь яку пору року, дуже люблю море. З повагою,

Валентина Жердева   18.04.2012 22:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.