Закохана
А воно ж коли мріється, то й стається.
Часом. Як не сталося, то мріялося.
А мрія - шепіт божої волі.
* * *
Я хочу бути твоїм кошенятком
Грайливим, муркотливим,
Ні в чому не обізнаним.
Я хочу спати в твоїх долонях.
Грати в твоїх очах мерехтливих
Спалахами неясних мрій.
2-7.05.10
* * *
Я не хочу тебе кохати!
Я хочу закохуватись.
Кожного ранку,
що розтуляє оченята
в яких ще не згасли зірки.
Кожного божого дня:
спекотного,
дощового,
хуртовинного.
Я хочу закохуватись ввечері:
за пляшкою вина в витонченій кав’ярні,
на дивані в смішних капцях.
Я хочу закохуватись в тебе…
2-7.05.10
* * *
Коли опиняєшся сам у темряві,
Залишається лише пам'ять
Без фотокарток, плівок, плейлистів.
Коли підеш і повернешся примарою
Чи залишиться пам'ять?
Пожовкла, розірвана, затерта.
У старих вицвітають очі.
Які вони були?
У старих вони – блідо-прозорі.
10.05.10.
* * *
Кожна краплинка твого тепла – безцінна.
Слова, що ти не чуєш,
Не мають права на існування –
Всесвіт не твориться для нікого.
Всесвіт – кольорова мапа.
Дресирована мавпа,
Песик Павлова
Стікає слиною,
Запалює смайлик-сонечко-посмішку-двокрапку)
Пекло снів,
Притягнуті за вуха розмови.
Слова, що ти не чуєш.
14.05.10.
* * *
Солодка спокуса,
Давніша серед спокус.
Спокуса торкнутись,
Відчути тепло,
Заховатись
Від цікавих очей.
Хоча б у нестерпно гарячих
Крильцях тієї істотки.
Ти бачив?
Розтану тобою натхненна.
Розіллється тепло
Через мене до сонця
У спокій
Достигати
Істотці на радість.
21.05.10.
Свидетельство о публикации №110052200138