На прю багаті щастя постулати.
Бої притихли. Схлипуючи збито,
закутані у темряву кошлату,
два табори розбилися спочити.
Ворожа лінія масна і м`ята,
розбіглася до ранку перешитись.
В обіймах смерті засинає кляте
і те, заради чого варто жити.
Обачно час купився низькозорий.
Як варту виставив – то ватру вигнав,
аби вона язичницею стала,
добралася жебрачкою на зорі.
Се місце лінії займає стигма,
де груддя тіл, неначе листя пале.
20 Травня 2010
Сонет xxviii
© Copyright: Юрий Лазирко, 2010
Свидетельство о публикации №110052106324
Свидетельство о публикации №110052106324
Рецензии