Ось і скінчилася казка.
Коротка, як смерть у зірок.
Прикрою стала розв’язка,
Щемливим останній крок.
Очі до неба здіймаю,
Щоб не звільнити ридань.
Тільки у серці тримаю
Перли із наших бажань.
В книзі моєї долі
Ти свій залишив сюжет,
Прорепетирував ролі,
Їх записав на планшет.
Не довершивши сценарій
Зник за завісою днів.
Мертвий зоставив гербарій
З гострих, холодний слів.
Я лиш тобі випадкова
Книга без сенсу й мети…
Ти – моя пісня казкова,
Скарб недосяжний – це ти….
16.05.10
Казка
© Copyright: Мария Кобылинская, 2010
Свидетельство о публикации №110052106253
Свидетельство о публикации №110052106253
Рецензии