О воїне і ветеране,
ти мов останній з могікан,
що залишає поле брані,
де йде суцільний дерибан.
А щоб шпані не заважали
отой творити дерибан,
у книзі пам'яті держави
вже не потрібний ветеран.
Ти там, на тій війні, зостався,
чатуєш на передовій,
а в мирний час повиростали
фронтовики якісь нові.
І самозваних ветеранів
все більшає із року в рік,
вони красуються з екранів,
а ти сьогодні віддалік.
Отож як бачу ветеранів -
міцних і груди в орденах,
мені неначе душу ранить
за Батьківщину справжній страх.
О воїне і ветеране! -
кричу сьогодні до небес. -
Щоб зупинити дерибани,
не вистачатиме тебе...
Ветеране!
© Copyright: Юрий Ош, 2010
Свидетельство о публикации №110052104266
Свидетельство о публикации №110052104266
Рецензии