Серце
Прислухайся,
Ти чуєш,
Як б"ється моє серце?
Доторкнись,
Ти відчуваєш,
Як у ньому мерехтить метелик?
Як він хоче вирватись назовні,
розірвати груди,
Щоб розповісти,
Як Я тебе кохаю!
Яке це щастя кохати тебе всім серцем!
Але десь,
на іншій планеті,
в далекій галактиці,
Де зовсім немає сердець,
Є єдиний хтось,
хто сумує...
Сумує,
що не може кохати,
бо в нього немає серця...
Але як він тоді може сумувати?
Як?..
Як?..
Тоді може вся справа не в серці?
А в погляді на речі,
на світ?
Може він просто ще не зустрів ту єдину,
яка теж сумує?
Яка дивиться з ним в один бік,
слухає ту саму музику,
полюбляє ті самі вірші...
Ту єдину,
яка зрозуміє його...
І тоді,
вони будуть удвох блукати вулицями далекого міста,
Посміхатися перехожим,
Милуватися зорями,
Та іноді трохи сумувати,
що в них немає сердець...
Свидетельство о публикации №110052005313