Ви різні, але маски одягаєте однакові.
Вже пізно, досить рідному брехати братові.
Не плач, дитинко, - це наврядче допоможе
Цей світ тебе вже вбив, жалітися не гоже.
Кому довіритись, з ким поділитися, авжеж…
Навіщо? Все одно ти потім жалкуватимеш.
Звикай - усюди і завжди, якщо бажаєш ти
Чогось, все відбуватиметься точно навпаки.
Самотній світ душі нікому не покажеш,
А поглядам при свідках ні за що не зрадиш.
Чи соромно тобі за те, що мають всі?
Чи всюди це демонстрував із гордістю, де міг?
Усім на все начхати, поки все працює.
Кожен сам за себе і нічого не хвилює
Нікого і ніколи, поки тепло в хаті,
Поки стежки життя крокують полосаті.
Рiзнi
© Copyright: Алиса Грэй, 2010
Свидетельство о публикации №110051902205
Свидетельство о публикации №110051902205
Рецензии
