Одна мить. Одна думка.
Розумію, що мене нема,
Я мертва для людських сердець,
Усе зникає. Все дарма.
Лунає тиша в миготінні
Свічки. Б’є годинник.
Б’є усіх. Ласкавий пам’ятаю
Дотик сліз невпинних та блідих.
Це насправді. Це не гра
Уяви дивної, наївної, смішної.
Так як є. Без зайвих барв.
Тут тільки я. Ні, нас не двоє.
Блукаю. Загубилась і знайшла
Стежину вздовж краю, якої нема.
Втопаю у тіні. Пітьма.
Лиш відчай з-під війок луна.
Так як є. Від цього не сховатись.
Не втекти. І крик у стелю
Чи в обличчя натовпу не вартий
Сил. Порожньо. Сум. Пустеля.
Байдужа непотрібність.
Танець на голках прірви.
Стрибок у брехливе минуле.
До смертного дня заготівлі.
Ось таке це життя. Це кіно.
І навіть не книга. Це жарт богів,
Тонкий, іронічний та чорний,
Спів несміливий понурих голів.
Одна мить
© Copyright: Алиса Грэй, 2010
Свидетельство о публикации №110051806763
Свидетельство о публикации №110051806763
Рецензии