До краю рідного здалля
Лечу,й сумна моя дорога,
Бо люба матінка моя
Уже зібралася до Бога.
У серці біль.Я так спішу,
Щоб в очі мамі подивитись.
І лиш у Господа прошу:
Дозволь мені не запізнитись!
Бо хочу ще поцілувать
Худенькі ,теплі руки мами,
Багато ніжних слів сказать
І плакать.Плакать до нестями,
Що дуже рідко ці слова
Своїй матусі говорила.
Що бути поруч не могла,
Своїм теплом її не гріла.
Моя голубко,зачекай!
Я скоро буду на порозі.
В далекий край не відлітай,
Звідкіль вернутися невзмозі.
Даруй хвилиночку мені
Тебе до серця пригорнути,
І як у радісному сні
Тепло долонь твоїх відчути.
До тебе зранку й до темна
Спішу небитими шляхами...
...Яка терниста і сумна
Остання подорож до мами...
Остання подорож до мами
© Copyright: Анна Лекомт, 2010
Свидетельство о публикации №110051806638
Свидетельство о публикации №110051806638
Рецензии
Шкода, що так життя влаштоване, з повагою Лідія!!!
Лидия Филимонова 14.09.2010 10:58 • Заявить о нарушении
Лидия Филимонова 14.09.2010 10:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.