Евген Маланюк. Из Летописи. 1

Евген МАЛАНЮК (2.02.1897-16.02.1968)
Переводы сделаны по изданию: Євген Маланюк. Поезії.— К.: Український письменник, 1992. — 318 с. (Б-ка поета)

с. 193
З  ЛІТОПИСУ
1
          Пришедше на западъ солнца,
          Видњвше свњт вечерній.
                З Чину Вечірні
На западъ солнца з костуром прийшовши
І свњтъ вечерній видњвше — осліп.
Тироль чи Шлеськ, Морава чи Мазовше —
Чорства там праця і гіркий там хліб.

І серце там давно віками зжерте,
І усміх там давно зів’яв і згас.
І навіть ти, недовідома смерте,
Там, між годин, умовний маєш час.

Заплющивши заслізені повіки,
Все викликаю весни осяйні
Юнацьких літ…
І безголова Ніке,
Як фурія, проноситься в мені.
7.3.1944

[ПЕРЕВОД]
ИЗ  ЛЕТОПИСИ
1
          Пришедше на западъ солнца,
          Видњвше свњт вечерній.
                З Чину Вечірні
Пришедъ на западъ солнца против воли
І свњтъ вечерній видњвше — ослеп.
Тироль иль Шлеск, Морава иль Ополе —
там тяжек труд и горек чёрствый хлеб.

И сердце там давно века пожрали,
улыбку обесцветили давно.
И даже смерти вписывать в скрижали
нас по часам разрешено…

Воспоминаний жуткие улики
я от себя скрываю и во сне.
О юность!..
Обезглавленная Нике,
как фурия, проносится во мне.
   31.12.2003 © В. Яськов, Харьков