Повірила, покохала
1 слідом йшла навмання.
Не вірила й не гадала,
Що доля я не твоя.
Забігла б у світ за очі,
Щоб тільки додому не йти.
Там лише безсонні ночі
Чекають на мене , і ти.
Ти - той, що колись кохала,
Але мовчазний, чужий.
Я навіть не уявляла,
Що ти вже давно не мій.
Такі ми різні з тобою,
Що спільне важко знайти.
1 між тобою та мною
Вже спалені всі мости.
Але так важко забути
Кохання, що ніби наснилось.
Не можу й зараз збагнути
Ту мрію, що не здійснилась.
Але так важко забути
© Copyright: Наталия Лут, 2010
Свидетельство о публикации №110051708991
Свидетельство о публикации №110051708991
Рецензии
Там лише безсонні ночі
Чекають на мене , і ти.
Гірко, душевно, а відтак - відверто.
Дякую,
з повагою -
Владимир Невесенко 17.06.2010 22:10 • Заявить о нарушении
Чекають на мене , і ти.
Гірко, душевно, а відтак - відверто.
Дякую,
з повагою -
Владимир Невесенко 17.06.2010 22:10 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.