Огидна хвороба
Псує мені настрій,
І вроду, і думки,
Й легені нещасні.
Хапає за горло,
Кігтями дряпає,
Ніздрі зшиває,
На мозок крапає.
Плани ламає
Разом із надією
Та сподіваннями,
Доброю мрією.
В роті смак хімії,
Соди та солі.
Від слабкості в’яну
Та корчусь від болю.
Самотньо, нестримно,
Незручно та сумно.
Не хочуть слова
Міркувати розумно.
А серце сумує
За твоїми очима.
Та розмовами, що
Не мають причини
Чи наміру, змушення
Тут – лише гра.
Дитяча, доросла,
Дивна, нова.
Цікавість – дитяча,
Доросле – бажання
Та прагнення бути
На грані зізнання.
Очікування це
Думки дратує,
Невизначеність ця
Питаннями катує.
О ні, не жалію себе.
Цей вірш – лише спроба
В собі подолати
Огидну хворобу.
Хвороба
© Copyright: Алиса Грэй, 2010
Свидетельство о публикации №110051707696
Свидетельство о публикации №110051707696
Рецензии