До нестями хочеться...

До нестями хочеться горіти
У цьому осінньому багатті.
Ми, наївні, як дорослі діти,
Однією думкою багаті.

І до болю хочеться домріять
Те, чтого ніколи вже не буде,
Те, у що колись хотіли вірить
Ми - самотні, небайдужі люди.

Є краса - і є її примара,
Є душа - і є палка надія.
Хочеться полинути за хмари,
Те відчути, що не розумію...


Рецензии
А за хмарами саме та iстотнiсть, яку нiхто не може зрозумiти.
Щасливого вiдчуття за хмарами!

Станислав Андреев-Гренин   26.11.2010 14:56     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.