До нестями хочеться...
У цьому осінньому багатті.
Ми, наївні, як дорослі діти,
Однією думкою багаті.
І до болю хочеться домріять
Те, чтого ніколи вже не буде,
Те, у що колись хотіли вірить
Ми - самотні, небайдужі люди.
Є краса - і є її примара,
Є душа - і є палка надія.
Хочеться полинути за хмари,
Те відчути, що не розумію...
Свидетельство о публикации №110051504561
Щасливого вiдчуття за хмарами!
Станислав Андреев-Гренин 26.11.2010 14:56 Заявить о нарушении