Бездорожье
Синє небо з відтінком дощу.
Я у перших краплинах весняних
свої мрії та сни полощу.
І вдихаю на повні я груди
п"янкий запах кори та верби
І забулись жалі і печалі ,
і немає на серці журби.
Дощ вмиває берізки та клени ,
Щоб було веселіш їм рости
А в душі щось озвалось нетленне,
Щось таке , на що слів не знайти.
Свидетельство о публикации №110051503294