Ті, що колись при зустрічі, вітали
з ким ми багато так пройшли
мене вже все це так дістало
а головне, що остогідли ви
ті що колись так посміхались
та з злою посмішкою в слід
казали в спіну лайки та образи
Спостерігаючи повільний хід
бувайте та не знайте лиха
мабуть я все ж таки піду
не вздовсі просто вас забуду
забуду, посміхнусь, піду
мабуть той самий час настав,
я, зрозумів, що наодинці, краще
що наодинці краще,
краще ніж посеред вас
Те что когда то...
© Copyright: Григорий Снегуров, 2010
Свидетельство о публикации №110051404480
Свидетельство о публикации №110051404480
Рецензии