Фотопоэзия 1 - укр
Перед вечерею гість вийшов на подвір'я
і задивився на старезну хату,
що править клунею (хоча це мавзолей).
Північний бік бадилля кукурудзи
надійно захищало від Борею.
Колись. А зараз бачимо пролам:
це німці, коли наші наступали,
взяли два оберемки на розтопку.
Відтоді вже потреби не було
ладнати термозахист порожнечі.
Могутній знак минулого: пролам
в рожевім сяйві сонця вечоровім.
На першу чарку добрий тост вже є,
не вживаний ніким ніде ніколи:
"Життя - це день, а вечір - це пролам.
А далі - ніч. Тож хай ніч буде вчора."
12.05.2010
Свидетельство о публикации №110051304869